привласнювати

1) = привласнити (робити що-н. своєю власністю, видавати за своє); загрібати, загребти, хапати, цупити, замотувати, замотати (перев. чужі гроші, майно); підгрібати, підгребти, присусіджувати, присусідити (приєднуючи до свого); у[в]таювати, у[в]таїти (таємно); узурпувати (перев. чужі права, досягнення тощо)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я …   Український тлумачний словник

  • привласнювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заволодівати — а/ю, а/єш, недок., заволоді/ти, і/ю, і/єш, док., чим. 1) Брати у своє володіння, привласнювати. || Повністю захоплювати ініціативу в чому небудь, привертати увагу, зацікавлюючи чимось. 2) перен. Опановувати, охоплювати кого , що небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • загарбувати — ую, уєш, недок., зага/рбати, аю, аєш, док., перех. Насильно захоплювати що небудь; завойовувати. || Привласнювати чуже, вдаючись до підступу, насильства і т. ін.; грабувати, відбирати. || розм. Силою, нахабно брати собі, забирати кого , що небудь …   Український тлумачний словник

  • заграбастувати — ую, уєш, недок., заграба/стати, аю, аєш, док., перех., розм. Забирати, привласнювати що небудь силою або хитрощами …   Український тлумачний словник

  • загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… …   Український тлумачний словник

  • замахорювати — юю, юєш, недок., замахо/рити, рю, риш, док., перех., розм. Привласнювати що небудь хитрощами, обманом …   Український тлумачний словник

  • заорювати — юю, юєш, недок., заора/ти, рю/, ре/ш, док., перех. 1) Обробляти землю орючи; зорювати. || Орючи, привласнювати, захоплювати частину чиєї небудь землі. || Орючи, знищувати що небудь. || Робити запобіжну смугу або запобіжне коло (навкруги чогось),… …   Український тлумачний словник

  • запускати — I а/ю, а/єш, недок., запусти/ти, пущу/, пу/стиш, док., перех. 1) Примушувати злетіти вгору. 2) Надавати руху, початку дії (двигунові, механізмові, машині і т. ін.). || з прийм. в, на. Примушувати діяти, працювати в певному напрямку, місці і т. ін …   Український тлумачний словник

  • захвачувати — і рідко захва/тувати, ую, уєш, недок., захвати/ти, хвачу/, хва/тиш, док., перех. 1) Ідучи кудись, брати з собою кого , що небудь. 2) розм. Забирати силою, захоплювати. || Привласнювати що небудь, належне іншому. 3) Поширюючись, охоплювати що… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.